Будуємо плівкову аркову теплицю власними руками

Навіть неопалювана плівкова теплиця на присадибній ділянці - це не тільки можливість отримувати ранні редиску, цибулю та зелень, а й набагато раніше отримувати врожай томатів та огірків, який одночасно не буде залежати від примх погоди, а відповідно неочікуваного розвитку хвороб. Тож можливість отримувати врожай, наприклад томатів, розтягується до перших серйозних морозів. Та й зібрані перед ними останні плоди, дозріваючи, ще довго радуватимуть стіл.

Визначаємося з ділянкою для теплиці

Для початку визначаємося з ділянкою розташування споруди. Бажано при цьому враховувати приоритет вітрів, для зменшення навантаження на споруду, різностороннє охоплення сонцем без затінення будівлями та деревами. Але якщо дерево чи невелика споруда кидатиме тінь вранці чи вечором, то не буде великою проблемою.

В нашому випадку це була визначена незасаджена (сезон був вже в розпалі, за теплицю взялися останньою) ділянка розміром орієнтовно 8 на 6 метрів, яка призначалася під цю споруду. Зі сходу тінь частково давала молода яблуня, але з іншої сторони вона ж захищала від вітру. Вже відомо, що весною саме з тієї сторони підмерзає абрикос під час приморозків. А тінь від неї та від винограду поруч не суттєві.

Сильні ж переважаючі північно-західні вітри припадають на кут теплиці, з перекатом через арку, тож вітрове навантаження прийнятне, що показали останні буревії.

Матеріал та інструмент для робіт

Після детального огляду місця під майбутню теплицю, з міркувань кругового доступу, відкритих дверей тощо, розміри під теплицю були визначені орієнтовно 6(довжина) на 5(ширина) метрів. З початку передбачалася можливість перенесення теплиці в інше місце (за потреби або для зміни грунту), тож конструкція мала бути розбірною (максимум - викрутка чи шуруповерт, це якщо вже без плівки). Виходячи з цього приступили до підбору матеріалу. Зрозуміло, метал потрібно купувати, а деревом вирішили обійтися тим, що було в наявності, зокрема європідднонами в гарному стані та рейками і несортовими балками, які залишилися від будівництва.

Досвід монтажу та експлуатації плівкової теплиці із заводських арок ще радянського виробництва (з демонтованного тепличного комплексу) вже був наявний, як і досвід ремонтних робіт по ній, поєднаний із заміною плівки. Але перенесення цієї споруди було визначено недоцільним, насамперед із-за довжини арок (біля 8 м хорди), які потрібно було перевести за 30 км. Тож було прийнято рішення варити теплицю власноруч.

Звісно, для цього необхідний інструмент та витратні, за допомогою якого буде реалізоване задумане, а саме:

• болгарка;
• заварювальний апарат (інвертор);
• електроди (обійшлися великою пачкою);
• розсувні кліщі, струбцини;
• молоток, кувалда;
• дискова електропилка;
• електрорубанок (можна було обійтися, але хотілося гарного результату, та й плівка цілішою буде);
• інша слюсарна дрібнота (викрутки, плоскогубці, бокорізи);
• рулетки, включаючи на 20 м (така вже була).

Також знадобився шпагат для розмітки та перевірки діагоналей.

Для легкої конструкції було вирішено з металу взяти профільовану трубу 15х15 мм та прут діаметром 10 мм. Для довжини 6 м було вирішено виготовити 8 арок.

Для цього було на металобазі придбано:

• для верху арок профільована труба 15х15 - довжиною 6 м, - 8 штук;
• для низу арок прут діаметром 10 мм та довжиною 3 м, - 16 штук (та ще стільки на армування арок та інші потреби, зокрема з'єднання);
• для стійок профільована труба 15х15 - довжиною 2 м (але виявилося, що можна було коротші), - 16 штук.

Заготовлений метал для арок та стійок теплиці.

Профільована труба 15х15 мм та прут діаметром 10 мм гарно між собою стикується для мінімуму обварювання та одночасно щільного прилягання для розбірної конструкції. Разом з тим отримувалася арка такої ваги, що вдвох легко можна було зібрати конструкцію на стійки.

Звісно, потрібно було габаритний транспорт для перевезення такої довжини, за що велика дяка сусіду з бусом. На металобазі інструменту для прокатки в дугу не було, та, як виявилося, це досить вартісна процедура. Разом з тим ще не було прийняте кінцеве рішення щодо розмірів по ширині та висоті теплиці. І були ідеї як це зробити власноруч, про що й розповімо далі.

Розрахунок розмірів арки теплиці

Для розрахунку розмірів арки було прийнято в підсумку довжину профільної труби 15х15 довжиною дуги в 6 метрів та довжину хорди в 5 метрів для виготовлення 1 арки. Бо невідомо було як поведе себе ще матеріал у процесі зварювання, що в підсумку й виправдалося.

В мережі пощастило натрапити на зручний онлайн калькулятор розрахунку сегменту кола (https://planetcalc.ru/1421/), яким й скористалися для розрахунку.

Рисунок ілюструє позначення у розрахунках

Фрагмент онлайн калькулятора, за допомогою якого здійснювалися розрахунки (https://planetcalc.ru/1421/, розрахунок "Круговой сегмент - все варианты расчета") з розрахованими розмірами для нашої конструкції.

Отримана висота арки була абсолютно прийнятною, одночасно забезпечуючи зсування снігу зимою та помірне вітрове навантаження. А ще - висоту робіт в теплиці по підв'язуванню.

З калькулятора нам фактично потрібні були лише радіус (2,92 м) та висота арки (1,41 м.), інші розміри диктувалися заготовками.

Виготовлення арок теплиці за саморобним шаблоном

Для реалізації вибрали відносно рівну ділянку на місці майбутньої теплиці для розмітки шаблону. Також сприяв цьому гарно ущільнений грунт після зими.

Далі процес у фото.

Для виготовлення арок кілочками 0,5 -0,6 м довжини було вибито шаблон за розмірами. Опорним було взято хорду 5 метрів, до якої з розрахунку висоти арки та її радіусу було знайдено центр кола, далі двома кілочками та шматком шпагату було викреслено дугу. Профільована труба досить гнучка для такого, тож можна обійтися без прокатки.
Також було вибито за кроком в 0,5 м від центру (верху) дуги нижню частину арки на відстанях 38 см, 36 см, 30 см, 25 см, 15 см. Це певною мірою було зроблено експериментально на ширину арки, яка влаштовувала та забезпечувала міцність конструкції.

Центр кола, основа для розмітки. Шпагат радіусом орієнтований на фото на центр арки.

Перевірка закладеним профілем правильності шаблону. На 5 м хорди вийшли.

Мітки на профілі, через які відбито розміри низу арки за вище заначеними розмірами.

Вид розмітки зверху.

Нижня частина арки складається з двох прутів довжиною по 3 м з певним надлишком. Перед закладання їх доцільно зварити окремо. На кінцях дуги залишилося по 15 см профілю під згин "на гаряче" (розігрів дугою) для роз'ємного з'єднання.

Надлишок нижньої частини арки під обрізку. Шматок піде під армування арки.

У першій арці нижня частина попередньо не зварювалася, а вже по місцю.

Центр верху арки. Профіль ділився міткою навпіл й закладався між кілочками (до речі, найміцнішими та найтовщими у шаблоні)

Далі зварювальні роботи. Шматки прута для армування визначалися по місцю та нарізалися болгаркою. за основу взяті центр, мітки на зовнішній арці через 50 см та радіальні відмітки від них, вибиті стовпчиками шаблону на нижній частині. Дещо незручним виявилося те, що стовпчики були вибиті точно по мітках, тож їх частково було дещо складно обходити в роботі.

Спосіб зварювання. Обварювалося обидві сторони.
Неочікуваним виявилося те, що профіль вигинався з викручуванням. Тож доводилося його підрівнювати силою та відпускати зварюванням та фіксувати армуванням. Це було характерно не для всього профілю, а лише для 3 штук. Очевидно це саме вада технології його виготовлення, а не обраної технології для арки.

Якраз ті незручні місця...

Ще один ракурс...

Готова арка. А ще 7 таких, виготовити та приварити вушка для кріплення дерева, загнути кінці арки та пофарбувати фарбою 3 в 1 по іржі.

Огляд готової конструкції та отримані реальні розміри

Готова конструкція, але ще не вкрита постійною плівкою.
Для торців було використано наявне дерево та давно демонотовані дерев'яні вікна та двері, але не повністю, а лише одинарно. Дерево ще потребує захисної обробки, але це згодом.

Залишилося оббити плівкою.

Ось так виглядає арка в середині під розбірне з'єднання. Згин на гаряче також підсилений зварюванням по верху. При згині частково профіль рвався, тож доводилося заварювати дірки. Обрешітка дерев'яна, з дощок європіддонів.

Конструкція з середини.

А це наслідок використання 2-х мертрових стійок: 50 см пішло в землю, але 1,5 м над нею призвели до занадто високої конструкції, зокрема для підв'язування. Тож вже готову конструкцію вкорочували по місцю.

Кут південно-східний кут теплиці. Розбірне з'єднання арки та стійки зафіксовані бічною (по ширині) обрешіткою теплиці.

Кілька рейок обришітки виконано суцільними для підсилення конструкції та первинного з'єднання.

Підсумкова висота по максимуму арки та дерев'яної оббивки.

Висота та конструкція з'єднання арки з стійкою. Кріплення деревяної обрішітки до стійок та арок ось такими вушками. Їх виготовлення зайняло трохи часу, як і пошук матеріалу. На металобазах наразі в продажу лише металева стрічка від 4 мм товщиною!

Використано частини піддонів для обришітки. На міцність конструкції це не впливає.

Підсумкова висота бічної стінки (початков планувалася 1,5 м)

Підсумкова ширина.

Підсумкова довжина (+ 4 м, бо мірялося 5м рулеткою)

Тимчасово на чей сезон конструкція накрита плівкою з 2 дуг (шириною по 3 м), щоб вже не переводити нову плівку.

Спосіб кріплення торцевих конструкцій. Зарізи та саморізи.

Ще один ракурс.

В теплиці вже ростуть томати, підв'язані, підведено воду та розкладено крапельний полив зі шлангів, які сочаться.

У підсумку

Сподіваємося, цей досвід стане вам в нагоді. Загалом непоспіхом, фактично на вихідних, ці роботи зайняли десь місяць. При інтенсиві це буде багато швидше.

З помилок конструкції, які виправлялися по місцю - лише промах з висотою стійок. Тож зверніть на це увагу та переміряйте на землі зібрані стійки з арками на предмет висоти.

Без обрешітки деревом можна обійтися, але тоді треба мудрувати зі з'єднанням металом (тим же самим прутом наприклад), та як закріпити плівку. Фарбувати каркас обов'язково. Доцільно також зодягнути на арку наприклад поліетиленову трубу діаметром 20 см, розрізану повздовж. Трудомістко, але плівка не перетиратиметься у місцях контакту.

Теплицю можна опалювати тією ж буржуйкою (про опалення теплиць поговоримо в наступних статтях), щоб подовжити сезон. Але це додатковий клопіт, який має виправдовуватися. Але напевно не буде лишнім під час заморозків, як у сезоні 2020 року.

Гарного вам врожаю та задоволення від результату!